top of page

Курси підвищення кваліфікації педагогічних працівників — це важлива складова удосконалення їх педагогічної майстерності і фахової кваліфікації.

Метою курсів підвищення кваліфікації педагогічних працівників є вдосконалення їх освітнього рівня та професійної підготовки внаслідок поглиблення, розширення та оновлення загальнонаукових та спеціальних знань та вмінь.

Завданням курсів підвищення кваліфікації педагогічних працівників є формування їх методологічної та теоретичної компетентності, поглиблення соціально-гуманітарних і психолого-педагогічних знань, формування вмінь використання новітніх освітніх та інформаційно-комунікативних технологій.

Слід пам’ятати, що ч. 4 ст. 59 Закону про освіту визначає підвищення кваліфікації як необхідну умову для атестації педпрацівника. За результатами атестації визначаються відповідність працівника займаній посаді, рівень його кваліфікації, присвоюються категорії, педагогічні звання. Атестація педагогічних працівників здійснюється відповідно до норм Типового положення № 930.

Як зазначено у п. 1.8 цього Типового положення, обов’язкове проходження не рідше одного разу на п’ять років підвищення кваліфікації є умовою стосовно чергової атестації педпрацівників. Згідно з п. 3.16 Типового положення № 930, педагогічний працівник визнається таким, що відповідає займаній посаді, якщо він має освіту, яка відповідає вимогам, визначеним нормативно-правовими актами у галузі освіти, виконує посадові обов’язки у повному обсязі та пройшов підвищення кваліфікації.

Відповідно до ч. 2 ст. 54 Закону про освіту на педпрацівників покладено обов’язок постійно підвищувати професійний рівень та педагогічну майстерність.

Педпрацівники підвищують кваліфікацію у закладах освіти, що мають ліцензію на підвищення кваліфікації або провадять освітню діяльність за акредитованою освітньою програмою, або в інших суб’єктів освітньої діяльності, фізичних та юридичних осіб. Результати підвищення кваліфікації педагогічного працівника у таких суб’єктів визнаються окремим рішенням педагогічної ради. При цьому вид, форму та суб’єкта підвищення кваліфікації педагогічний працівник обирає самостійно.

Нормативні документи

Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р.

Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI.

Закон України «Про освіту» від 05.09.2017 р. № 2145-VIII.

Постанова КМУ «Про гарантії і компенсації для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, підготовки, перепідготовки, навчання інших професій з відривом від виробництва» від 28.06.97 р. № 695.

Постанова КМУ «Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів» від 02.02.2011 р. № 98.

Типове положення про атестацію педагогічних працівників, затверджене наказом МОН від 06.10.2010 р. № 930.

Наказ Держкомстату «Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці» від 05.12.2008 р. № 489.

Інструкція про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затверджена наказом Міносвіти від 15.04.93 р. № 102.

Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена спільним наказом Мінпраці, Мін’юсту та Мінсоцзахисту населення від 29.07.93 р. № 58.

Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату від 13.01.2004 р. № 5.

Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100.

Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджений постановою КМУ від 22.12.2010 р. № 1170.

Концепція розвитку педагогічної освіти.

mo.png
0f3f7b3d024c0f56f0acc50bc50d9557_XL.jpg
ИМЗО.jpg
departosv.jpg
59962317.jpg
59962317.jpg
foto_35.png
bottom of page